Багато в чому до цього доклав руку Ватикан, який оголосив вчення про кулясту Землю єретичним. Однак, такі видатні уми, як Миколай Коперник і Джордано Бруно, були добре знайомі з працями Арістотеля, і вони самі говорили про те, що у своїх роботах спиралися на його докази. Які були настільки очевидні, що спростувати їх було неможливо для будь-якої вдумливої людини.
Три докази Арістотеля про те, що Земля має форму кулі
● Одним із доказів кулястості Землі, висунутим Арістотелем, стало спостереження за Полярною зорею. Як відомо, вона завжди видніється над Північним полюсом, через що вона століттями слугувала орієнтиром для мореплавців і мандрівників. Арістотель же звернув увагу на те, що Полярна зоря розташована тим вище на небосхилі, чим далі спостерігач йде на північ.
● Другим доказом стало спостереження за сузір’ями на екваторі. Як Полярна зоря переміщається по небу все вище в міру просування на північ, так і звичні сузір’я в міру руху до екватора підіймаються дедалі вище. Також вчений звернув увагу, що на півдні видно ті зорі, яких не видно на півночі, і навпаки.
● Третій доказ кулястості Землі Арістотеля ґрунтується на тіні, яку Місяць відкидає на Землю. Під час повного місячного затемнення ця тінь завжди кругла, так що давньогрецький вчений закономірно дійшов висновку, що й Місяць, і Земля мають форму кулі.