10 нескладних трюків, які можуть значно поліпшити вашу пам'ять

 

Чи думали ви коли-небудь про щось і майже відразу забували свою думку, але вирішували, що вона просто повернеться до вас пізніше? Правда полягає в тому, що той конкретний спогад може зберегтися у вас в пам'яті, а може і ні.

Якщо те, про що ви думали, не пішло далі вашої робочої пам'яті або пам'яті тимчасового зберігання, то цього спогаду фактично більше немає. З іншого боку якщо спогад відкладається у вашій довгостроковій або постійній пам'яті, то він залишається там назавжди. Якщо вам цікаво, чому ми не можемо згадати щось, коли нам це потрібно, то знайте, що причина полягає в тому, що спогад насправді є,але нам бракує знань про те, як його викликати.

Це відбувається, тому що кожний раз, коли ви запам'ятовуєте щось, ваш мозок створює сигнали пошуку на основі супутніх подій. Це означає, що сигнали, можливо, не мають ніякого зв'язку з самим спогадом. Хоча це звучить досить незручно, є кілька стратегій за допомогою яких можна тренувати свій мозок для швидкого доступу до будь-якої інформації яка вам потрібна.

 1. Повторення з затримкою.

Ця стратегія задіє вашу робочу пам'ять, ту частину вашого мозку, яку ви використовуєте, щоб, наприклад, складати числа в голові. Вчені досліджували те, наскільки довго щось залишатиметься у вашій робочій пам'яті, перш ніж почне зникати і виявили, що спогад зникає приблизно через 18 секунд.

Деякі учасники дослідження могли згадати до 10 відсотків інформації через 18 секунд, але це не особливо допоможе, якщо вам потрібно запам'ятати номер телефону. У цьому випадку трюк простий, але дуже ефективний.

Якщо ви намагаєтеся запам'ятати адресу або щось подібне до того, як зможете це записати, то замість того, щоб повторювати знову і знову, просто повторюйте це кожні 15 секунд або близько того, протягом декількох хвилин, щоб уникнути втрати частини інформації (починайте повторювати раніше ніж через 18 секунд, тому що більша частина інформації до того часу зникне).

День студента

 

Вітаю усіх з Днем Студента!!!

 Історія

          Усе почалося з розгону поліцією і підрозділами СС мирної демонстрації з нагоди 21 річниці створення Чехословацької Республіки 28 жовтня 1939 року в Празі, під час якого був тяжко поранений студент медичного факультету Ян Оплетал. 11 листопада він помер. Його похорон, який проходив 15 листопада, перетворився у протест проти окупації, у якому взяли участь тисячі людей. Знову дійшло до сутичок з поліцією. Наступного дня у Берліні відбулася нарада за участю Адольфа Гітлера, на якій було прийнято рішення закрити чеські вищі навчальні заклади «на три роки», хоча насправді вони відкрилися тільки після перемоги над нацизмом. Майно університетів підлягало конфіскації. 17 листопада відбулися масові арешти чеських студентів у Празі та інших університетських містах. 9 провідних представників студентських організацій було страчено в празьких в'язничних стінах, понад 1200 арештовано і наступного дня відправлено в Заксенгаузен. В гуртожитки вривалися солдати, чинили над студентами побиття, потім вивозили їх на околиці Праги, де насилля продовжилося, студентів змушували падати, а німці чоботами наступали їм на шиї. На вулиці був мороз, а деякі студенти були в піжамах. Гуртожитки з іноземцями і жінками насилля не зачепило.

       На своїх зборах 1941 року в Лондоні Міжнародна Рада Студентів прийняла заяву, у якій день 17 листопада в пам'ять про події в Чехії було оголошено Міжнародним днем студентів. Відтоді міжнародне студентство просуває ідею визнання 17 листопада міжнародним днем студентів на рівні ООН.

Сьогодення

В наші дні День Студента позиціонується не як траурний день пам'яті, а як свято молодості, жаги до життя та великих звершень. Адже саме студентство в усі часи в усіх країнах було активною, подекуди радикальною, рушійною силою, яка могла змінювати державний лад та чинити революцію.

Чому Ейнштейн показав язик?

       Який образ спадає вам на думку, коли розмова заходить про Альберта Ейнштейна? Більшість сучасних жителів планети представляють його як «божевільного вченого».Така думка склалася завдяки зовнішності та поведінці вченого, але його незвичайний розум характеризує його як істинного генія свого часу. Ейнштейн не надавав особливої уваги своєму зовнішньому вигляду, вірніше він його не цікавив зовсім. Важливо те, що всередині, а не зовнішня оболонка людини - така була думка фізика. Тому люди часто могли бачити вченого з розпатланим волоссям, у старому розтягнутому светрі.Його погляд не стежив захоплено за навколишніми, він нібито був звернений вглиб самого себе - в його думці безперервно відбувався процес вирішення складних завдань. Забудькуватість і непристосованість у побуті також були широко відомі громадськості та зіграли свою роль у формуванні його образу.

       Свої видатні відкриття Ейнштейн робив виключно заради людства і в ім'я науки, він ніколи не прагнув до слави і особистої вигоди. Про дивного вченого ходили різні чутки, він був дійсно загадковою особистістю. Але одного разу Альберт Ейнштейн трохи оголив свою справжню натуру і підняв завісу таємничості.

       Фотограф знімав вченого в день святкування його 72 дня народження, яке припадало на 14 березня 1952 року. Фотографія, що вийшла в результаті, отримала незабаром світову популярність і викликала ще більший інтерес до персони Ейнштейна.

        У той день фотограф попросив вченого зробити задумане обличчя, яке, на його думку, відповідало б іміджу відомого винахідника. Але Альберт Ейнштейн висунув язика, чим дав зрозуміти, що всесвітньо відомий вчений може володіти не тільки серйозністю, а й бути просто веселою і життєрадісною людиною. Його близькі розповідали, що саме таким Ейнштейн і був у житті.